Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №6/521 Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №6/521...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 19.05.2014 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №6/521
Ухвала КГС ВП від 25.11.2019 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 13.10.2016 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №6/521
Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №6/521
Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №6/521

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 6/521

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівРогач Л.І., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на на діїпостанову від 14.12.2016 Київського апеляційного господарського суду (на ухвалу від 10.11.2016 господарського суду міста Києва) Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києвіу справі№6/521 господарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства "Укрнафта"до 1. Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 2. Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"прозобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном

За участю представників сторін:

Від позивача - Мануілова Я.І. - дов. від 09.08.16,

Від відповідача 1- Василенко А.О. - дов. від 10.01.17,

Від відповідача 2- Сороколіт Є.М. - дов. від 21.04.16,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просило поновити ПАТ "Укртрансгаз" строк на оскарження постанови державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві у виконавчому провадженні № 44213701 про накладення штрафу на ПАТ "Укртрансгаз" у розмірі 680,00 грн. за невиконання наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 6/521; визнати недійсною та скасувати постанову ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві від 24.09.2015 у виконавчому провадженні № 44213701 про накладення штрафу на ПАТ "Укртрансгаз" у розмірі 680,00 грн. за невиконання наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 6/521.

Ухвалою від 10.11.2016 господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С.А.) скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві залишено без розгляду. Ухвалу суду мотивовано тим, що скаржником не доведено поважності причин, які б уможливлювали вчасного звернення до суду із вказаною скаргою на дії ВДВС.

Постановою від 14.12.2016 колегії суддів у складі головуючого Разіної Т.І., суддів Чорної Л.В., Яковлевої М.Л. Київського апеляційного господарського суду ухвалу від 10.11.2016 господарського суду м. Києва залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти, поновити строк на оскарження постанови державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві у виконавчому провадженні № 44213701, справу направити для продовження розгляду до господарського суду м. Києва. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст. 8 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини т основоположних свобод.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що із скаргою на дії ВДВС скаржник звернувся із значним пропуском встановленого ст. 121-2 ГПК України строку. В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку на падання скарги на дії державного виконавця, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" послалось на те, що керуючись роз'ясненнями п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", 12.10.2015 товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу.

Проте, як зазначає ПАТ "Укртрасгаз", про невірне визначення ним підвідомчості спору щодо оскарження дій ДВС з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва товариство дізналося тільки 13.10.2016, після винесення Вищим адміністративним судом України ухвали від 13.10.2016, якою провадження у справі № 826/23691/15 було закрито з тих підстав, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, яке (звернення до за правилами адміністративного судочинства).

Відповідно до приписів ч. 1 статті 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі ст.ст. 50, 53 ГПК України процесуальний строк - строк протягом якого має бути вчинена відповідна процесуальна дія і за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому суд у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до чинного законодавства поважними причинами визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Подпунктом 9.7 пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що: встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання; скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала; якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду.

Як встановлено судами, із скаргою щодо визнання недійсною та скасування постанови від 24.09.2015 ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві у виконавчому провадженні № 44213701 ПАТ "Укртрансгаз", отриманої 30.09.2015, звернулося 04.11.2016, тобто більш, ніж з річним пропуском встановленого процесуальним законодавством десятиденного строку на подання відповідних скарг.

При цьому, як вірно враховано судами, скаржником не наведено документально обґрунтованих обставин, які могли б бути підставою для відновлення пропущеного строку, оскільки можливість вчасного подання скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, мала суб'єктивний характер.

До того ж, подання скаржником клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки таке клопотання з огляду на приписи частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Окрім того, судами попередніх інстанцій у цьому зв'язку правомірно взято до уваги рішення від 03.04.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", у якому роз'яснено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З врахуванням зазначеного вище, вмотивованим є висновок судів про відсутність в даному випадку поважних причин пропуску строку на звернення зі скаргою на дії ВДВС, а відтак, правомірним є залишення скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" без розгляду.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову від 14.12.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/521 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Л. Рогач

М. Данилова

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати